Month: Травень 2017

МІСЦЕВУ ВЛАДУ ЗОБОВ’ЯЗАЛИ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО ВИКЛИК ДО ВІЙСЬКОМАТУ

Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №2985 “Про внесення змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”(щодо посилення гарантії дотримання законодавства України)”. За документ проголосувало 237 народних депутатів.

Законом передбачається покласти на органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, в тому числі навчальних закладів, незалежно від місця їх перебування в Україні і наявності в їх адміністративно-територіальних одиницях військових комісаріатів, обов’язок на вимогу комісаріатів повідомляти призовників і військовозобов’язаних про їх виклик в військкомати.

Крім цього була прийнята поправка нардепа Романа Пастуха, згідно з якою Нацполіція більше не буде залучатися до розшуку і доставки до військкоматів ухильників.

Також тепер житлово-експлуатаційні організації не зобов’язані будуть повідомляти призовників про виклик їх до військових комісаріатів, як і подавати відомості про призовників і військовозобов’язаних військовим комісаріатам, виконкомам місцевих рад, на які покладено ведення обліку призовників та військовозобов’язаних.

Місцеві органи влади і керівники установ повинні забезпечувати своєчасне прибуття за викликом військкомату, а також в 7-денний термін повідомляти районним (міським) військовим комісаріатам про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних.

Чинна редакція закону передбачає такий  для адміністративно-територіальних одиниць, де немає військових комісаріатів. Тепер кожна місцева влада буде розносити сповіщення в військкомати, а не тільки ті, які не мають військових комісаріатів

ДОГОВІР УКЛАДЕНИЙ У «СПРОЩЕНІЙ» ФОРМІ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ВВАЖАТИ ГОСПОДАРСЬКУ ОПЕРАЦІЮ ФІКТИВНОЮ

Дана позиція  передбачена ухвалою  Вищого адміністративного суду України № К/800/46400/14 від 11.04.2017 року.

З позицій оподаткування не має значення, чи має в господарській операції дефект форми укладеного правочину (окрім випадків, коли в законі прямо вказано, що правочин, який не відповідає формі закону, є нікчемним чи правочин визнаний судом недійсним), а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка й повинна бути предметом аналізу в податковому спорі.

Зокрема законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через ділову переписку – шляхом обміну документами, у  тому числі електронними, у вигляді прийняття замовлення до виконання. При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені в письмовій формі. Водночас витрати платника податків мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що передбачають реальні господарські операції, які відображаються в податковому обліку та які повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

 

КОЛЕКТОРІВ ХОЧУТЬ УЗАКОНИТИ

Для боротьби з протиправними методами впливу на боржника за наявності проблемної заборгованості народні депутати пропонують узаконити діяльність колекторів.

Охочі стати спеціалістами з врегулювання проблемної заборгованості повинні будуть пройти спеціальну підготовку та скласти кваліфікаційний іспит. Крім того, передбачається видача спеціального кваліфікаційного свідоцтва, що підтверджує їхній статус. Працювати такі спеціалісти зможуть у спеціальних суб’єктів – фізичних осіб або юридичних осіб, включених до Єдиного державного реєстру суб’єктів врегулювання заборгованості.

 

Законопроект регламентує способи взаємодії з боржниками. Так, під час роботи з боржником колектор має право:

– проводити телефонні переговори в робочі дні з 8.00 до 22.00;

– надсилати письмові й електронні повідомлення про необхідність погашення заборгованості перед кредитором та інформацію про наслідки такого непогашення;

– за попередньою домовленістю з боржником проводити зустрічі в робочі дні з 9.00 до 20.00, а у вихідні дні – з 10.00 до 20.00;

– отримувати та збирати інформацію про боржника, джерела його доходів, його майно, установлювати контактні дані боржника, у тому числі адресу його проживання, реєстрації, роботи, телефонні контакти тощо;

– за згодою третіх осіб, пов’язаних із боржником (родичі, сусіди, роботодавці, партнери та ін.), звертатися до них або проводити зустрічі з метою уточнення контактних даних боржника в разі, якщо боржник ухиляється від погашення заборгованості або проведення переговорів;

– звертатися із запитами до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств і фізосіб;

– здійснювати інші дії, які не суперечать законодавству.

Також проектом пропонується:

– урегулювати питання про повернення будь-якої простроченої грошової заборгованості як фізосіб (у тому числі фізосіб – підприємців), так і юросіб;

– створити реєстр компаній і фізосіб – підприємців, які мають право займатися діяльністю з повернення простроченої заборгованості;

– установити чіткі межі етичного та професійного спілкування з боржником у процесі повернення заборгованості (заборона розголошення конфіденційної інформації третім особам, заборона дзвінків у вечірній і нічний час, заборона тиску на боржника погрозами тощо);

– визначити вимоги до ділових і професійних якостей співробітників компаній, які безпосередньо контактують із боржником, тощо.

Повноваження щодо контролю за діяльністю таких компаній і ведення їхнього реєстру пропонується покласти на Мін’юст.

На думку авторів законопроекту, ухвалення закону дасть початок цивілізованому підходу до вирішення проблем щодо повернення заборгованості законними і лояльними методами, закріпленими на законодавчому рівні.

Законопроект № 6417 «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» зареєстровано в Парламенті 26 квітня 2017 року.

НЕОФОРМЛЕНІ ПРАЦІВНИКИ. ПЕРЕВІРКА ІНСПЕКТОРАМИ ПРАЦІ БЕЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Кабінет міністрів оприлюднив Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про працю, ухвалений на засіданні Кабміну 26 квітня.

Постанова від 26 квітня 2017 р. № 295 оприлюднена на Урядовому порталі.

“Порядок визначає ефективний механізм виявлення неоформлених працівників, що є черговим кроком уряду у боротьбі за легалізацію доходів громадян та недобросовісних підприємців”, – прокоментували розпорядження в Секретаріаті Кабінету Міністрів.

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України дозволив інспекторам праці без попередження перевіряти роботодавців на предмет неоформлених працівників.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право на інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, у рамках яких можуть проходити до будь-яких приміщень, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

За наявності ознак кримінального правопорушення або створення загрози безпеці інспектора праці залучатимуть працівників правоохоронних органів.