новини

МІСЦЕВУ ВЛАДУ ЗОБОВ’ЯЗАЛИ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО ВИКЛИК ДО ВІЙСЬКОМАТУ

Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №2985 “Про внесення змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”(щодо посилення гарантії дотримання законодавства України)”. За документ проголосувало 237 народних депутатів.

Законом передбачається покласти на органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, в тому числі навчальних закладів, незалежно від місця їх перебування в Україні і наявності в їх адміністративно-територіальних одиницях військових комісаріатів, обов’язок на вимогу комісаріатів повідомляти призовників і військовозобов’язаних про їх виклик в військкомати.

Крім цього була прийнята поправка нардепа Романа Пастуха, згідно з якою Нацполіція більше не буде залучатися до розшуку і доставки до військкоматів ухильників.

Також тепер житлово-експлуатаційні організації не зобов’язані будуть повідомляти призовників про виклик їх до військових комісаріатів, як і подавати відомості про призовників і військовозобов’язаних військовим комісаріатам, виконкомам місцевих рад, на які покладено ведення обліку призовників та військовозобов’язаних.

Місцеві органи влади і керівники установ повинні забезпечувати своєчасне прибуття за викликом військкомату, а також в 7-денний термін повідомляти районним (міським) військовим комісаріатам про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних.

Чинна редакція закону передбачає такий  для адміністративно-територіальних одиниць, де немає військових комісаріатів. Тепер кожна місцева влада буде розносити сповіщення в військкомати, а не тільки ті, які не мають військових комісаріатів

ДОГОВІР УКЛАДЕНИЙ У «СПРОЩЕНІЙ» ФОРМІ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ВВАЖАТИ ГОСПОДАРСЬКУ ОПЕРАЦІЮ ФІКТИВНОЮ

Дана позиція  передбачена ухвалою  Вищого адміністративного суду України № К/800/46400/14 від 11.04.2017 року.

З позицій оподаткування не має значення, чи має в господарській операції дефект форми укладеного правочину (окрім випадків, коли в законі прямо вказано, що правочин, який не відповідає формі закону, є нікчемним чи правочин визнаний судом недійсним), а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка й повинна бути предметом аналізу в податковому спорі.

Зокрема законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через ділову переписку – шляхом обміну документами, у  тому числі електронними, у вигляді прийняття замовлення до виконання. При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені в письмовій формі. Водночас витрати платника податків мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що передбачають реальні господарські операції, які відображаються в податковому обліку та які повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

 

КОЛЕКТОРІВ ХОЧУТЬ УЗАКОНИТИ

Для боротьби з протиправними методами впливу на боржника за наявності проблемної заборгованості народні депутати пропонують узаконити діяльність колекторів.

Охочі стати спеціалістами з врегулювання проблемної заборгованості повинні будуть пройти спеціальну підготовку та скласти кваліфікаційний іспит. Крім того, передбачається видача спеціального кваліфікаційного свідоцтва, що підтверджує їхній статус. Працювати такі спеціалісти зможуть у спеціальних суб’єктів – фізичних осіб або юридичних осіб, включених до Єдиного державного реєстру суб’єктів врегулювання заборгованості.

 

Законопроект регламентує способи взаємодії з боржниками. Так, під час роботи з боржником колектор має право:

– проводити телефонні переговори в робочі дні з 8.00 до 22.00;

– надсилати письмові й електронні повідомлення про необхідність погашення заборгованості перед кредитором та інформацію про наслідки такого непогашення;

– за попередньою домовленістю з боржником проводити зустрічі в робочі дні з 9.00 до 20.00, а у вихідні дні – з 10.00 до 20.00;

– отримувати та збирати інформацію про боржника, джерела його доходів, його майно, установлювати контактні дані боржника, у тому числі адресу його проживання, реєстрації, роботи, телефонні контакти тощо;

– за згодою третіх осіб, пов’язаних із боржником (родичі, сусіди, роботодавці, партнери та ін.), звертатися до них або проводити зустрічі з метою уточнення контактних даних боржника в разі, якщо боржник ухиляється від погашення заборгованості або проведення переговорів;

– звертатися із запитами до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств і фізосіб;

– здійснювати інші дії, які не суперечать законодавству.

Також проектом пропонується:

– урегулювати питання про повернення будь-якої простроченої грошової заборгованості як фізосіб (у тому числі фізосіб – підприємців), так і юросіб;

– створити реєстр компаній і фізосіб – підприємців, які мають право займатися діяльністю з повернення простроченої заборгованості;

– установити чіткі межі етичного та професійного спілкування з боржником у процесі повернення заборгованості (заборона розголошення конфіденційної інформації третім особам, заборона дзвінків у вечірній і нічний час, заборона тиску на боржника погрозами тощо);

– визначити вимоги до ділових і професійних якостей співробітників компаній, які безпосередньо контактують із боржником, тощо.

Повноваження щодо контролю за діяльністю таких компаній і ведення їхнього реєстру пропонується покласти на Мін’юст.

На думку авторів законопроекту, ухвалення закону дасть початок цивілізованому підходу до вирішення проблем щодо повернення заборгованості законними і лояльними методами, закріпленими на законодавчому рівні.

Законопроект № 6417 «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» зареєстровано в Парламенті 26 квітня 2017 року.

ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ПЕЧАТОК СКАСОВАНО ОСТАТОЧНО

Використання печатки в господарській діяльності – лише право, а не обов’язок суб’єкта господарювання. Саме така норма доповнює текст стаття 58 прим 1 Господарського Кодексу України.

Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається до державного органу. Копія документа вважається засвідченою, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис Фізичної особи – підприємця.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа в разі, якщо така вимога не встановлена законом. Ця вимога тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімум доходів  громад (850-1700 грн).

Закон України від 23.03.2017 р. № 1982-VIII.

Документ опубліковано в «Голосі України» № 71 за 19.04.2017 р. і набирає чинності через три місяці після опублікування, тобто 19.07.2017 р.

ПРИВАТНІ ДЕТЕКТИВИ ЗМОЖУТЬ ЛЕГАЛЬНО ДОПОМАГАТИ БІЗНЕСУ

Верховна Рада легалізувала приватну детективну діяльність. Розробники відповідного профільного Закону, серед іншого, вказали на те, що приватні детективи надають істотну допомогу суб’єктам підприємницької діяльності у вивченні репутації й фінансового стану позичальників та інших партнерів, визначенні їх здатності реально виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання. Крім того, вони значною мірою уберігають від укладення ризикованих правочинів і ухилення боржників від сплати заборгованостей.

Відтепер приватним детективом може бути громадянин України, який досяг 21 року, володіє державною мовою, має вищу освіту (не обов’язково юридичну) або стаж роботи в оперативних підрозділах чи органах досудового розслідування не менше трьох років. Крім того, необхідно пройти відповідне навчання для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності та отримати свідоцтво про право на заняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю.

Також прийнятий 13 квітня Закон “Про приватну детективну (розшукову) діяльність” (на базі законопроекту № 3726) врегулював:

– види й правовий статус суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності;

– процедуру видачі свідоцтв;

– види детективних послуг;

– питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

– процедуру отримання дозволу на придбання, зберігання й застосування спеціальних засобів та умови їх застосування;

– особливості контролю за діяльністю суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності тощо.

ОСОБЛИВОСТІ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ

          На території  Шенгенського простору діє так званий “Шенгенський прикордонний кодекс” (Schengen border code), де зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями. Головний висновок з кодексу

 Немає жодної додаткової вимоги до тих подорожуючих, які перетинають кордон ЄС за безвізовим режимом”.

         У прикордонному кодексі визначено  п’ять основних вимог, які поширюються як на “візових”, так і на “безвізових” іноземців. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:

  1. Мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт тощо);
  2.  Можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
  3.  Мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (пряма цитата із прикордонного кодексу);
  4.  Не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
  5.  Не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Розберемо детальніше:

           З першим пунктом все досить чітко та зрозуміло.  Перетинати кордон з ЄС без візи буде дозволено виключно тим, хто має біометричний паспорт. Тобто паспорт із чипом, на якому міститься фото, підпис та відбитки пальців даної особи. Це не якісь ексклюзивні критерії для України.  Дана  вимога діє до всіх без винятку держав, що пройшли візову лібералізацію з ЄС за останнє десятиріччя, та й у самому Євросоюзі давно видають виключно біометричні паспорти.

          Другий пункт передбачає виконання  двох ключових правил:

  • не працювати без робочої візи;
  • дотримуватися так званого “правила 90 днів” (перебування в Шенгені не більше 90 днів на кожні 180 днів).

Перелік документів, про які може спитати прикордонник, наведений у додатку 1 прикордонного кодексу до нього і залежить від мети поїздки.

  • Для бізнес-поїздок (відряджень) це: запрошення на зустріч, або інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини (прим: це пряма цитата, тобто ви самі обираєте зручний та можливий документ), або квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування.  Зверніть увагу, що для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить до переліку обов’язкових документів.
  • Для туризму або приватних поїздок у вас спитають про:  бронювання проживання або запрошення (не офіційне “візове”, а довільне), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів;  зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою); маршрут чи план вашої поїздки.

Причому законодавство ЄС надає подорожуючому право довести свою доброчесність різними документами і дає більше гнучкості, аніж стандартний “візовий” пакет.

          Третій пункт з переліку умов перетину кордону – про фінансову спроможність.

Знову ж таки, ця умова діє і зараз, за візового режиму. Рівно тією ж мірою, як діятиме за безвізу. Але чомусь людям до вподоби міф про те, що на кордон доведеться везти банківські виписки, довідки з роботи, дані про нерухомість чи будь-що інше на підтвердження фінансового стану.Але для повної впевненості – розберемося, які варіанти дає нам законодавство ЄС. Кодекс дає подорожуючому кілька опцій:

  1.  готівкові кошти (але майже ніхто в ЄС не возить значні суми готівкою)
  2.  тревел-чеки (застарілий та неактуальний варіант)
  3.  сплачене проживання та квитки
  4.  фінансові гарантії запрошуючої сторони
  5.  кредитні картки                                                                                                                                                                           Власне, останнім пунктом можна обмежитися. А про довідки – забудьте.

У четвертому пункті йдеться, зокрема, про тих українців, хто був депортований з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, на рік або на п’ять років). Передусім йдеться про порушників візового режиму – тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину.

У п’ятому пункті (особи, що становлять міжнародну або кримінальну небезпеку) йдеться про тих, хто є у базах Інтерполу або Європол; ще один приклад – ті, хто останнім часом подорожував до Сирії чи Ірану. Таких людей досить небагато навіть у масштабах України.

 

РОЗМІР ТА ПОРЯДОК СТЯГНЕННЯ ШТРАФІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Розмір мінімальної заробітної плати на рівні 3200,00 гривень був встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 року  № 1801-VIII , що значно збільшило розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачені ст. 265 Кодексу законів про працю України.

У разі, якщо при прийомі на роботу наймані працівники не були ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором передбачено штраф у розмірі  – 3200, 00 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

 

Штраф у розмірі 9 600, 00 гривень передбачено:

•  за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

•  за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі;

Штраф у розмірі 32 000, 00 гривень передбачено:

 за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

 у разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 р. № 1975-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII;

Штраф у розмірі 96 000,00 гривень передбачено:

•  за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, і виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штраф у розмірі 320 000, 00 гривень передбачено за недопущення до перевірки з питань:

допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків.

Винесені посадовими особами  Державної служби України  з питань праці ( далі за текстом – “Держпраці”) та його територіальних органів постанови про накладення адміністративних стягнень виконуються у 10-денний строк, а постанови про накладення штрафу – у місячний строк. При цьому такий строк надається для добровільного виконання, тоді як примусове виконання здійснюється органами державної виконавчої служби.

Проте умисне невиконання постанов посадових осіб Держпраці та її територіальних органів (які не оскаржені) для боржників спричиняє додаткові негативні фінансові наслідки. Так, разом із відкриттям виконавчого провадження з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню. Такий збір є важелем впливу на боржника, який змушує його замислитися «чи варто зволікати з добровільним виконанням та які наслідки це матиме», оскільки в цьому випадку його борг збільшується.

Наприклад, якщо сума штрафу становить 9 тисяч 600 гривень, то після відкриття виконавчого провадження боржник буде зобов’язаний сплатити вже 9 тисяч 600 гривень боргу та 960 гривень – виконавчого збору. Крім того, підлягають оплаті боржником і понесені витрати на проведення виконавчих дій.

ЗАПРАЦЮВАВ ОНЛАЙН-СЕРВІС ПЕРЕВІРКИ ДІЙСНОСТІ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ

 6 квітня 2017 року Міністерство  внутрішніх справ разом із Державною міграційною службою запустило новий онлайн-сервіс: базу даних недійсних, викрадених або втрачених документів, що посвідчують особу

 

За номером та серією внутрішнього і закордонного паспортів можна буде перевірити документ на дійсність в базі даних Міністерства внутрішніх справ, які здійснюють облік документів пов’язані із криміналом: крадіжка, а також у базі даних Міністерства міграційної служби, які здійснюють облік документів, що визнані недійсними без кримінальної складової: псування, втрата та інше.

Сервіс дає можливість перевірити не тільки паспорт, але й інші види документів, що засвідчують особу:

• паспорт громадянина України;
• паспорт громадянина України у формі картки;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• тимчасове посвідчення громадянина України;
• посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
• дозвіл на постійне проживання;
• дозвіл на довгострокове перебування;
• посвідчення біженця;
• посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
• проїзний документ особи, якій надано додатковий захист;
• проїзний документ дитини.

Також, на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України за посиланням можна перевірити легітимність довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. За допомогою сервісу можна перевірити довідки видані не пізніше 1 лютого 2017 року.

Для того, щоб перевірити  дійсність документи, що посвідчують особу перейдіть за посиланнями:

Державна міграційна служба України – http://nd.dmsu.gov.ua/

Міністерство внутрішніх справ України – http://wanted.mvs.gov.ua/passport/

Для того, щоб перевірити легітимність довідки про несудимість перейдіть за посиланням:

http://wanted.mvs.gov.ua/test/

 

ЗУПИНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ В ЄРПН

1 квітня 2017 року набрав чинності Закон України  № 1797-VІІІ  «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. (далі — Закон № 1797) яким було доповнено ст. 201 Податкового Кодексу України  новим підпунктом.201.16, що передбачає та регулює порядок зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)

Реєстрація  податкової накладної/розрахунку коригування зупинятиметься, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідатиме сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення такої реєстрації, передбачених п. 74.2 та п. 201.16 Податкового Кодексу України.

Як визначає пункт 74.2 Податкового Кодексу України , у ЄРПН проводитиметься постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних і розрахунків коригування відповідним критеріям.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідний платник ПДВ має надати контролюючому органу письмові пояснення та копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення платникам податку протягом 1-го операційного дня автоматично надсилатиметься квитанція про зупинення такої реєстрації (в електронному вигляді в текстовому форматі), а відповідні письмові пояснення та копії документів мають розглядатися спеціальною комісією Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) відповідно з пп. 201.16.3 Податкового Кодексу України.

Тож стосовно цього ДФС нарешті підготувала та оприлюднила на офіційному сайті  Проект наказу Міністерства фінансів  України «Про затвердження Порядку роботи Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації». Необхідно зазначити,  цей законодавчий акт запрацює лише через певний період часу, адже ще протягом місяця прийматимуться зауваження та пропозиції до такого документа.

 

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО РЕЄСТРУ ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

3 квітня  2017 року Міністерство фінансів України запустило у роботу електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Електронний реєстр відшкодування ПДВ передбачає:

  • можливість побачити, на якому етапі знаходитися платіж (вже доступно відносно раніше поданих заяв на відшкодування);
  • автоматична виплата відшкодування після завершення терміну на узгодження суми (за умовчанням 30 днів з моменту подачі заяви), а не в останні 5 днів місяця, в якому відбулося узгодження;
  • відшкодування в хронологічному порядку (раніше отримує гроші той, хто раніше подав заяву).

Також необхідно зазначити, що в тестовому режимі почала роботу система припинення реєстрації податкових накладних. Тестовий режим продовжитися до 1 липня і означатиме, що замість блокування порушникові надсилатиметься квитанція-попередження.

Блокування повинне відбуватися у разі, якщо накладна відповідає критеріям ризику, встановлюваним Міністерством фінансів України .  На сьогодні, такі критерії не затверджені і знаходяться в стадії проекту наказу Міністерства фінансів. Тому доки не зовсім зрозуміло, чи реально надсилатимуться квитанції-попередження.

Дані зміни в процедурах були передбачені Законом  України  №1797 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покрашення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 року  та  Постанова Кабінету Міністрів України № 26 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість” від 25 січня 2017 року,